Відомий лауреат Нобелівської премії і творець теорії відносності Альберт Ейнштейн був на два роки старшим за свою єдину рідну сестру Марію. Родичі та друзі називали її Майя. Вона здобула освіту в галузі романістики – науки про мову, літературу та культуру романських народів. Однак на заваді успішній кар’єрі стали тогочасні суворі вимоги до педагогів, а щасливому сімейному життю єврейки перешкодили антисемітські закони. Докладніше далі на munichka.eu.
Молоді роки
Майя народилася 18 листопада 1881 року в Мюнхені в незаможній єврейській сім’ї. Мати Пауліна (уроджена Кох) походила із сім’ї продавця кукурудзою, вела сімейне господарство. Батько Герман продавав перини. До слова, Альберт народився в сім’ї двома роками раніше в німецькому місті Ульмі. До Мюнхена молода сім’я переїхала за запрошенням брата Германа Якоба, де обидва заснували компанію Einstein & Cie.
Електротехнічна фірма Ейнштейнів виготовляла динамо-машини та електричні лічильники на постійному струмі. Вони відіграли важливу роль у проведенні електрики в Мюнхені. У 1885 році брати виграли контракт, який забезпечив освітлення постійного струму для грандіозного пивного фестивалю «Октоберфест». У 1894 році через фінансові труднощі вони продали мюнхенську фабрику, і в пошуках бізнес-рішення перенесли компанію до італійського міста Павії. Герман, Пауліна та Майя переїхали до Мілана в тому ж році, а через рік – до Павії. Альберт залишився в родичів у Мюнхені, щоби продовжити там навчання.
У Мілані Майя відвідувала німецькомовну міжнародну школу. У 1899 році вона переїхала до швейцарського міста Аарау, де на той час навчався Альберт під наглядом шкільного педагога Йоста Вінтелера. Там Майя зустріла молодшого сина вчителя на ім’я Пауль – свого майбутнього чоловіка.
В Аарау в 1899–1902 роках дівчина навчалася у вчительській семінарії. У 1905 році отримала патент учителя. Ейнштейн вивчала романські мови та літературу в Берліні, Берні та Парижі. У 1909 році отримала ступінь доктора Бернського університету. 23 березня 1910 року вийшла заміж за Пауля, через що втратила дозвіл на роботу, оскільки тоді панував вчительський целібат.
Ідилічне італійське життя
У 1911 році Майя з чоловіком-юристом Паулем переїхали до Люцерна (Швейцарія), де жили до 1922 року, коли купили нерухомість в італійському регіоні Тоскана. Тут поселилися у віллі з розкішним садом, де росли величезне фігове та оливкові дерева. Назвали маєток Villa Samos на честь прекрасного грецького острова. У 1924 році Альберт надав подружжю грошову допомогу на погашення боргів, які обтяжували маєток. Фінансові проблеми були спричинені безробіттям.
На віллі збиралися вчені, а згодом і митці. Що цікаво, Майя була досвідченою піаністкою. Це було особливе місце, центр для інтелектуалів і культурних євреїв, яке відвідував на початку 1930-х і Альберт. Геній навіть подарував сестрі фортепіано.
Майя розважала багатьох гостей, серед яких також родичі й друзі, зокрема художник Ганс Йоахім Стауде. Через свою гостинність та готовність допомогти їй дали прізвисько «Сонечко». Бездітній парі не вдалося уникнути фінансових проблем навіть за умови фінансової підтримки брата Альберта. Бажання відокремитися від цивілізації та бути ближчими до природи відобразилося на чернечому способі життя та любові до тварин Майї і Пауля.
Альберт часто приїздив до Флорентійської провінції – як до сестри, так і двоюрідного брата Роберта та його сім’ї. Частково фізик розслаблявся та сповільнювався у своїх відкриттях в Італії, але заспокоював себе думкою про те, що Галілео Галілей свого часу жив і працював у Флоренції. Справді, Флоренція – дім для важливої міжнародної наукової установи – Museo Galileo.
Вимушений переїзд до США
У 1938 році Беніто Муссоліні запровадив у Італії антисемітські закони, відповідно до яких євреям заборонялося займатися багатьма професіями, як-от банківською справою, працювати в уряді та галузі освіти. Крім того, заборонялося одружуватися з італійцями. Майно євреїв опинилося під загрозою конфіскації.
Побоюючись, що буде ще гірше, Майя іммігрувала до США, зокрема міста Прінстона (Нью-Джерсі), куди раніше приїхав Альберт. Пауль Вінтелер, знаючи, що не зможе в’їхати до Америки через стан здоров’я, знайшов прихисток у родичів у Женеві. Подружжя планувало возз’єднатися після війни.
Ті члени родини, які залишилися поблизу Флоренції, дуже страждали через єврейське походження. 3 серпня 1944 року німецькі війська, які окупували Тоскану, затримали родину Роберта Ейнштейна – двоюрідного брата Майї та Альберта. Німецькі військові прибули до резиденції Ейнштейнів, стратили дружину та двох дочок Роберта. Його племінниці ховалися на верхньому поверсі будинку під охороною молодого німецького солдата, який відмовився брати участь у вбивствах. Зрештою, дівчат, які вижили, зачинили в сараї, а саму віллу підпалили.
Роберт, який на той час переховувався в місцевих партизанів, пережив ці події. Виявивши мертвими дружину та дочок, він спробував здійснити самогубство, але безуспішно. Британські війська незабаром прибули в цей район, і Ейнштейн використав своє знамените прізвище, щоби вимагати розслідування вбивств. Менш ніж через рік, 13 липня 1945 року, він таки покінчив із життям, передозувавши снодійне. Винуватців злочину так і не притягнули до відповідальності, хоча були спроби встановити їх особи на початку 2010-х років як у Німеччині, так і в Італії.
Післявоєнного возз’єднання, про яке мріяли Майя Ейнштейн та її чоловік, не відбулося. У 1946 році жінка перенесла інсульт. Пізніше у неї розвинувся артеріосклероз, що прикував до ліжка, а це не дозволило їй повернутися в Європу. Жінка листувалася з чоловіком до самої смерті. Вона померла 25 червня 1951 року в Прінстоні від пневмонії у віці 69 років. Пауль помер 15 липня 1952 року в Женеві.
Кілька цікавих фактів про сім’ю Ейнштейнів
- Пауліна, мама Майї та Альберта, захворіла на рак під час Першої світової війни. У 1918 році, коли жінка відвідувала свою доньку і зятя Пауля в Люцерні, потрапила через хворобу в санаторій Rosenau Sanatorium. Наприкінці 1919 року Альберт привіз свою невиліковно хвору матір у Берлін. Пауліна деякий час жила із сином та невісткою Ельзою, а у 1920-му померла.
- Альберт відмовився від німецького громадянства у віці 16 років. Змалку він ненавидів будь-який націоналізм і вважав за краще бути «громадянином світу». Нове громадянство отримав у 1901 році – швейцарське.
- Альберт одружився з єдиною студенткою у своєму класі фізики Федеральної вищої технічної школи Цюриха Мілевою Марич. Дівчина захоплювалася математикою та природничими науками, але відмовилася від своїх амбіцій після заміжжя та материнства. Згодом Альберт розлучився з Мілевою та одружився з власною двоюрідною сестрою Ельзою.
- Син Альберта Едуард від першої дружини Мілеви страждав на шизофренію. У 22 роки його вперше відправили до психіатричної клініки. Мати спорадично доглядала за сином до самої смерті. Переживши нервовий зрив, Едуард сказав батькові, що ненавидить його. Альберт Ейнштейн іммігрував до США в 1933 році після приходу нацистської влади Німеччини і більше ніколи не бачив свого сина.