Перші роки майбутня імператриця провела як баварська принцеса в Мюнхені. Єлизавета Австрійська, яку часто називають «Сісі», є однією з найцікавіших постатей в європейській історії. Більше на munichka.eu.
Життя у Мюнхені
Баварська принцеса народилася 24 грудня 1837 року в Мюнхені у родині герцога Макса Йосифа та принцеси Людовіки Вільгельміни. Винятковим було те, що дитинство дівчини було наповнене активним відпочинком на природі. Вона захоплювалась верховою їздою та пішими прогулянками, плаванням. Родина проводила час у походах, а діти герцога та принцеси проводили час з дітьми з місцевої ферми. Все це можна було назвати «вільним способом життя», що відрізнялося від типового аристократичного виховання тих часів. Родичі та аристократичне суспільство не могли зрозуміти такого виховання та засуджували вільне, розкуте життя.
Влітку родина баварського герцога проживала у замку Посенгофен, на березі Штарнбергер-Зе. Це її дім дитинства, де пройшли одні з найщасливіших років баварської принцеси. Нині збереглися Елізабетштрассе, Елізабетмаркт на Елізабетплац. Все це було названо на честь імператриці Єлизавети Австрійської.
До 1854 року баварська принцеса покинула рідний Мюнхен, щоб стати імператрицею Австрії.
Історія кохання
Влітку 1853 року австрійський імператор Франц Йосиф I, під час святкування свого дня народження, зустрів баварську принцесу у Бад-Ішлі. Попри очікування, що він одружиться зі старшою сестрою Геленою, він обрав чарівну Сісі. На той момент імператору було 23 роки, а Єлизаветі – 15 років. Вона була двоюрідною сестрою Франца Йосиф I. Варто зауважити, що не лише краса Сісі вразила імператора, він й сам був красивим і заможним, найбажанішим холостяком свого часу. Імператор правив великою імперією, яка нараховувала 56 мільйонів людей.
Після згоди на одруження про заручини було оголошено публічно. Зовсім юна наречена отримала придане у 50 тисяч гульденів, а також одяг з прикрасами. 24 квітня пара одружилася у Відні перед 70 єпископами та Йозефом Отмаром фон Раушером.
Подружнє життя виявилося не таким, як хотілося та бажалося юній імператриці. Єлизавету Австрійську супроводжували обмеження у їжі, одязі, богослужінні, зустрічах. Кожний день був детально розписаний, всі мали дотримуватися суворого іспанського придворного етикету у палаці Гофбург у Відні. Додаткового тиску імператриця Єлизавета відчувала від свекрухи, ерцгерцогині Софі Австрійської, яка контролювала багато аспектів її життя.
Якщо у Мюнхені, у будинку дитинства, вона не мала зобов’язань, то після одруження її життя докорінно змінилося. З’явилася сувора програма, від якої вона не могла відхилитися чи відмовитися.
Діти подружжя
У 17 років Єлизавета Австрійська народила доньку Софі Фрідеріке, а у 18 років – доньку Гізелу. Під час подорожі Угорщиною доньки захворіли, внаслідок чого 2-річна Софі померла.
У 19 років імператриця народила кронпринца Рудольфа Франца Карла Йосифа. Ще з раннього віку хлопчик почав військовий вишкіл, який організувала свекруха. Рудольф був чуйним хлопчиком, якому було важко. Єлизавета виступала за припинення такого навчання, але не змогла здобути перемоги у світі обмежень та жорстких вимог до членів імператорської родини.
Четверта дитина подружжя народилася в Угорщині, це була донечка Марі Валері Матильда Амалія. Імператриця найбільше опікувалася найменшою дочкою, брала її у подорожі, дозволила обирати самостійно нареченого.
У 1889 році наслідний принц покінчив життя самогубством, вистріливши собі в голову у замку Майерлінг. Там же загинула його коханка 17-річна баронеса Мері Ветсера. Лікар встановив, що її застрелив кронпринц. Віденські придворні лікарі встановили, що злочин було скоєно у стані божевілля. Такий висновок дозволив поховати принца з дотриманням усіх церковних церемоній. У наслідного принца залишилася донька.
Цей випадок завдав болю імператриці Єлизаветі Австрійській. Після смерті сина вона носила тільки чорне вбрання. Це був спосіб висловити своє горе та сховатися від уваги громадськості.
Несподівана смерть
У вересні 1898 року імператриця гуляла набережною Женевського озера. До цього вона зупинилася у готелі «Beau Rivage», а вийшла з нього, щоб придбати щось для доньки. У другу половину дня жінка мала прогулятися на човні.
Несподівано на неї напав італійський анархіст та мігрант Луїджі Лучені, пронизавши серце напилком. Жінці було на той момент 60 років. Суд засудив чоловіка до довічного ув’язнення.
Тіло імператриці доставили до Відня, поховали у склепі Капуцинів. Австрійський народ співчував імператору Францу Йосифу, на долю якого випали втрати двох дітей та дружини. Сам Франц Йосиф помер у 1916 році. Ця подія, військова поразка та розходження національних інтересів народів, стали початком розпаду Австро-Угорщини.
Улюблені місця у Мюнхені
Варто зауважити, що дівчина обожнювала рідне місто, тому за можливості відвідувала Мюнхен.
- Єлизавета Австрійська мала особливу прихильність до баварського пива. Саме тому у 1897 році вона таємно відвідала Хофбройхаус, який тільки побудували та відкрили. Заклад швидко здобув популярність серед містян та туристів з усього світу.
- Під час своїх візитів до Мюнхена вона обирала готель Bayerischer Hof. Заклад завжди відрізнявся легкою елегантністю. Готель визнаний у численних рейтингах як один із кращих гранд-готелів Європи.
Ікона краси
Навколо образу Єлизавети Австрійської створені легенди, а її образ став іконою, яка продовжує надихати. Її вважали найкрасивішою жінкою свого часу. Чоловік обожнював свою дружину. Краса імператриці мала магічний вплив й на інших чоловіків. Варто розуміти під «красою» не лише зовнішність, але й витонченість, харизму, особливу ауру. Єлизавета добре усвідомлювала силу своєї краси. Догляд за собою був однієї з важливих частин її щоденної рутини:
- особливо вона пишалася своїм довгим та густим волоссям. Вона обприскувала його ароматичними есенціями. Його миття займало цілий день, повторювалося з періодичністю раз на три тижні з новими есенціями (бажано, що в їх склад входили коньяк та яйце);
- вона багато займалася спортом, приділяючи увагу фігурі. Імператриця дотримувалася жорстких дієт, користувалася тугим корсетом, маючи талію у 46 сантиметрів. При зрості 172 см вона важила приблизно 50 кілограмів;
- вона стала іконою стилю та моди свого часу;
- Єлизавета надавала перевагу природності, тому ніколи не обирала важкий макіяж на парфуми. Для того, щоб зберегти молодість обличчя, вона на ніч клала на нього віджату яловичину. Такий ритуал краси був популярним серед жінок тих часів.
Винятковості імператриці додавало й те, що вона мала свої амбіції, любила подорожувати. Наприклад, вона відпочивала на найвідоміших європейських курортах. На таких відпочинках вона використовувала псевдонім «Графиня Хоенемс». Її справжня особистість була добре відома у курортних містах, однак використання псевдоніма допомагало уникнути офіційного протоколу та вимог щодо одягу і манер.
Єлизавета Австрійська не мала політичних інтересів, але угорський народ її любив. Образ імператриці знайшов відображення у мистецтві, наприклад, у Віденській опері, у кінематографі.
