Фемінізм від свого зародження стикається із масою перешкод. У Німеччині противники руху продовжують докладати зусиль, аби повернути колесо часу в минуле. Там жінка не мала права голосу, оберігала домашнє вогнище та була прикрасою свого чоловіка. Феміністські партії та рухи у Баварії продовжують боротись за керівні посади для жінок на роботі, у парламенті, за рівну з чоловіками зарплатню. Продовжують гостро стояти питання сексизму та гендерної нерівності, пише munichka.eu. Про фемінізм у Мюнхені – далі.
Піонерка німецького фемінізму
Піонеркою жіночого руху Баварії вважається Еллен Амманн. Про її мужність говорили всі. Прославилась Еллен, коли першою повідомила уряду Баварії про Гітлерівський путч 9 листопада 1923 року. Жінка організувала рух опору, а також подбала про автомобіль для баварських політиків. Він доставив їх із небезпечного Мюнхена до Регенсбурга. Провал путчу стався саме завдяки старанням Еллен Амманн.
Жінка приїхала до Мюнхена, коли їй було двадцять. І хоч вона займалась вихованням шести дітей, відчувала потребу у самоствердженні. У ті часи жінки не мали права голосу, можливостей здобувати освіту, обирати кар’єру та свого майбутнього чоловіка. Саме тому Еллен вважала, що освіта для жінок має дуже вагоме значення. Так, цільовою аудиторією Амманн стали дівчата, які працювали покоївками, хатніми робітницями, були у скрутних соціальних умовах через небажану вагітність.
Чоловік Еллен був лікарем-ортопедом. Жінка на власні очі бачила з якими наслідками фізичної праці можуть стикатись жінки. На початку 20 століття чимало з них почали перебиратись зі сіл до міст. Паралельно з цим процвітала проституція та торгівля дівчатами, особливо на вокзалах.
Амманн вирішила, що необхідно проводити недільні служби на мюнхенському вокзалі. Підтримував її в цьому отець Руперт Маєр. Католицька вокзальна місія була заснована у 1897 році та стала першою подібною організацією у Німеччині. У 1904 році Еллен Амманн заснувала мюнхенське відділення Товариства католицьких жінок. Таким чином жінку можна з упевненістю назвати піонеркою фемінізму у Німеччині.
Після Першої світової Еллен та Луїза Кіссельбах боролись із важким становищем багатодітних сімей. Так Амманн приєдналась до семи інших жінок, які стали першими жінками-представницями у баварському парламенті. Там Еллен рішуче виступала за права жінок до своєї смерті у 1932 році. Політикиня вважала що їх становище можна покращити завдяки освіті, соціальним зобов’язанням та комунікабельності.
Вагомі зрушення від діяльності жіночих товариств почались саме у сільській місцевості. Активна допомога надавалась малозабезпеченим, хворим та багатодітним сім’ям. Завдяки товариству чимало жінок отримали нагоду хоч якось відволіктись від важкої праці.
Видавництво Frauenoffensive
У середині 70-х Мюнхен був осередком фемінізму – одного з найбільших рухів за свободу у Німеччині. Паралельно в місті було засновано видавництво Frauenoffensive. За певний час на Арцисштрассе відкрилась перша жіноча книгарня Федеративної республіки.
У Мюнхені вирували феміністські настрої. Жінки втомились від ізоляції та заборон чоловічого світу. Нарешті вони починали думати про себе та самореалізовуватись. Література під час розпалу жіночого руху мала також вагоме значення. Наприклад, роман Варени Штефан “Häutungen”. За версією авторки, чоловіки та жінки повинні мати рівні права, ніхто не може зазнавати утисків чи мати привілеї через стать.
Найгірше, за словами пані Варени, – це те, що більшість чоловіків вважали такий устрій нормою, чимось правильним. Жінки боролись не за рівність на папері, а в оплаті праці, правах, посадах на роботі. Багато чоловіків як у 70-х роках, так і в сучасності переконані, що такі побажання жінок є немислимими. У 1950 році закон Про рівність вже був підписаний. Втім, він діяв тільки на папері. Жінки старанно ходили працювати на фабрики, після чого повертались виконувати домашні обов’язки.
У 1975 році цей благородний закон перестав діяти як заспокійливе. Жінкам увірвався терпець. Вони повинні були наважитись на рівність. У мюнхенському повітрі витав дух змін та непохитне бажання стати сильнішими. Жінки прагнули змінити своє становище в суспільстві. Розмов про церкву, кухню та дітей було вже замало. Гостро поставало питання про архаїчність шлюбу, в якому чоловік був вінцем творіння.
Багато жінок, які працювали поруч з чоловіками, починали поводитись так, як від них того очікували. В цьому й була проблема. Лише у місцях, до яких чоловіки не мали доступу, жінки могли проявляти себе та знаходити спільну мову. Саме в такому середовищі стало можливим боротись із патріархатом.
Мюнхенська партія зелених
Дуже резонансною подією став мюнхенський Рух за життя. Його організовували противники абортів. Урсула Харпер є однією із керівників Мюнхенської партії зелених. Організація відстоює права жінок. За словами Харпер антифемінізм у Мюнхені зріс. Можливість робити аборт у безпечному місці та без тиску є досягненням жіночого руху, але цьому загрожують противники абортів.
За даними інформаційного центру у Мюнхені існує близько 16 клубів противників абортів. Вони відстоюють так званий Рух життя, який прагне затвердити заборону на аборти. У 2020 році таких акцій було проведено близько двадцяти. Своєю чергою Альянс за сексуальне самовизнання проводив контрдемонстрації. Противники абортів перехоплювали жінок перед клініками та нав’язувати їм свої бачення. Вони писали на форумах абсолютно неправдиву інформацію про аборти.
За словами пані Урсули, жінки, які знаходяться перед вибором робити аборт чи ні, – у дуже складній ситуації. Їм доводиться також терпіти тиск Руху за життя. Крім того, згідно зі звітом департаменту охорони здоров’я за 2020 рік, почались проблеми із медикаментами та медичними працівниками, які можуть проводити аборти.
Джоель Кейлгауер, який також належить до Мюнхенської партії зелених стверджує, що жінкам необхідно забезпечити доступ до практики абортів та консультаційних центрів без переслідувань. У Мюнхені не повинно бути місця для антифеміністичних ідеологій.
Жінки та політика
27 квітня у Мюнхені відзначають День дівчат. Партія зелених проводить активну роботу, аби у політиці було більше жінок. Це щось більше ніж просто гендерна рівність. Йдеться про те, щоб місто стало більш відкритим, різноманітним та яскравим у плані політики.
Загальнонаціональний День дівчат проводить орієнтацію для жінок щодо кар’єри, навчання. Також Мюнхенські зелені критикують те, що частка жіноцтва у німецькій політиці все ще дуже низька. Цей факт стосується не лише місцевої політики, а й світової. Жінок потрібно залучати до прийняття політичних рішень. Вони можуть принести такі перспективи, які будуть розвивати німецьке суспільство. Закон “Про половину влади” дозволить забезпечити більше справедливості в політиці. Так стверджує один із керівників Мюнхенських зелених – Свеня Ярхов.
Не всі офіси в Баварії мають співробітників із забезпечення рівних можливостей. Ця концепція частіше відсутня. Аби ці працівники ефективніше виконували свої завдання потрібно вводити нормативні акти із можливим судовими діями, санкціями. До позитивних зрушень можна віднести 60% жінок-членів міської ради у зелено-рожевій фракції Мюнхена. Це позитивний приклад участі жінок у прийнятті політичних рішень.