У Мюнхені є багато вулиць, які названі на честь видатних міщанок. Міська влада намагається постійно збільшувати кількість таких вулиць, підкреслюючи важливість жіночого вкладу у міську та німецьку історію. У цій статті ми розкажемо про міщанок, на честь яких було названо мюнхенські вулиці. Більше на munichka.eu.
Площа брата та сестри Шолль
Площа брата та сестри Шолль у Мюнхені перед Мюнхенським університетом названа на честь Ганса та Софі Шолль, які під час Другої світової війни боролися проти нацистів. Під час Другої світової війни брат і сестра навчалися в університеті, де створили опозиційне товариство «Біла троянда». В університеті вони розповсюджували опозиційні листівки, за що їх заарештували та стратили. Перед головним входом до Мюнхенського університету можна побачити пам’ятник «Біла троянда» у вигляді розкиданих листівок. Також на площі є великий фонтан.
Історія Софі Шолль досить непроста. Деякі факти свідчать про те, що довгий період вона була прихильницею гітлерівського режиму. Наприклад, коли Софі було 13 років, вона вступила у так званий «союз дівчаток», організований нацистами. Через три роки Софі вступила також у гітлерівську молодіжну організацію. Проте згодом Софі зайняла протилежну позицію. Шлях розвитку особистості дівчини був дійсно цікавим. Софі увійшла в історію завдяки силі духу та вірі у свої принципи.
На рішучість Софі вплинули деякі зовнішні фактори. Наприклад, її листування з другом Фріцем Хартнагелем. Він працював на війні медиком. Хартнагель розповідав Софі про воєнні жахи та несправедливість, про переслідування євреїв. Найболючішою подією для дівчини став арешт батька Софі за те, що той під час розмови з другом негативно коментував дії Гітлера. У цей же період Софі почала навчатися у Мюнхенському університеті, де вже навчався її брат Ганс. Вони приєдналися до групи «Біла троянда» і разом з іншими студентами та з професором почали боротися з гітлерівським режимом доступними методами. Головний метод боротьби «Білої троянди» – це листівки, які закликали почати революцію проти гітлерівського режиму. За свою діяльність Софі та її брата стратили на гільйотині.
Вулиця Анні Альберс
Анні Альберс – німецька художниця та революціонерка 20 століття. Альберс також займалася дизайном текстилю. Її текстильними роботами надихаються сучасні дизайнери великої моди, хоча сама Альберс не дуже любила моду. Найголовнішою справою життя Альберс був все ж таки живопис. Вона не серйозно ставилася до своїх текстильних робіт. Альберс хотіла навчатися у відомій експериментальній школі мистецтва та дизайну Баухаус, але подавши заявку, вона виявила, що навіть у сучасній авангардній школі жінки навчалися окремо від чоловіків і вивчали ткацтво або кераміку. Вона попрощалася зі своєю мрією стати художницею та продовжила займатися дизайном текстилю.
Її текстиль виставлявся навіть у нью-йоркському Музеї сучасного мистецтва (МоМА). У школі Баухаус Анні навчалася дуже добре. Згодом вона стала директором ткацького напрямку у школі. Вона була впевнена, що мистецтво повинно бути функціональним, тому принципи школи Баухаус їй подобались. Альберс активно підтримувала індустріалізацію і масовість у ткацькій справі. Часто вона використовувала креативні матеріали у своїй роботі. Наприклад, целофан.
Роботи Альберс виставлялися у великих музеях усього світу, у тому числі у Мюнхені. Тут вона залишається дуже відомою серед колекціонерів та любителів мистецтва.
Вулиця Аніти Аугсбург
Аніта Аугсбург приїхала до Мюнхена, щоб стати фотографом. Разом з партнеркою Софією Гоудстіккер вона відкрила фотостудію «Elvira», яка швидко стала відомою у місті завдяки зв’язкам Аніти у культурному Мюнхену. Вона була першою жінкою у Німеччині, яка здобула ступінь доктора. Своїм сучасним способом життя та громадською позицією вона викликала сильне обурення у суспільстві. Разом з іншими пацифістками перед Першою світовою війною Аніта розповсюджувала антивоєнні листівки та вимагала стратити Гітлера.
Вулиця Лени Кріст
Лена Кріст – баварська письменниця, життя котрої було сповнене насильством та нестачами. З раннього дитинства вона багато працювала, потім вийшла заміж за п’яницю, її дітей відправили у дитячий будинок.
Другий чоловік Кріст підтримував письменницю. Твори Лени прекрасно відображають життя робітничого класу того часу. Вона не заробляла багато письменництвом, тому їй доводилося братися і за інші роботи. Лена Кріст покінчила життя самогубством на кладовищі. У Мюнхені на її честь названа маленька вулиця. Така ж коротка вулиця, яким було і її життя.
Вулиця Аннет Кольб
Аннет Кольб – німецька письменниця. Вона була донькою німця та француженки. Вплив обох культур сформував творчість письменниці. Під час Першої світової Кольб активно виступала з пацифістськими заявами. Згодом Аннет заборонили подорожувати та листуватися. Аннет переїхала до Швейцарії, а потім втекла до Нью-Йорка. Після війни вона жила між Парижем та Мюнхеном. Вона не була заможною, але у неї було багато друзів та знайомих, тому їй завжди було де зупинитися. У своїх романах Кольб прекрасно зображує Мюнхен на зламі століть.
Отже, у місті багато вулиць носять імена видатних жінок, які були захоплені своєю справою або відстоювали свою чесну позицію. Серед них були як жінки мистецтва та культури, так і справжні революціонерки. Історія про всіх видатних міщанок живе та надихає молодих жительок Мюнхена на нові перемоги.