Насилля розуміє під собою будь-який вид сексуального, психологічного чи фізичного знущання. Згідно з даними за 2020 рік у Мюнхені на 3% зросла кількість дзвінків про домашнє насилля. У 2021 році кількість заборон на зближення кривдників збільшилась на 9%. Домашнє насилля не розрізняє віку, статі, освітнього чи культурного рівня. У Мюнхені кожна четверта жінка бодай раз у житті зазнавала фізичної чи сексуальної наруги, пише munichka.eu. Які бувають види насилля та де шукати допомогу у Мюнхені – далі.
Історія з життя
Ванесса М. із Мюнхена зі своїм чоловіком була у шлюбі п’ять років. Здавалось, сімейне життя буде прекрасним. Коли пара почала жити разом, Крістіан намагався всіляко обмежувати Ванессу. Він контролював куди вона ходить, що одягає та з ким розмовляє через телефон. Все рідше жінку можна було побачити на вулиці.
Ванесса поставила бажання Крістіана вище своїх, але ставало тільки гірше. Чоловік все частіше вибухав істериками, без вагомих на те причин. Вони змушували Ванессу відчувати страх та тривогу. Спершу його скандали обмежувались лише криками.
Згодом, чоловік почав кидатися речами, які траплялись на його шляху. Лайки та розбитих тарілок Крістіану було недостатньо. Так Ванесса вперше відчула на собі силу ударів коханого. Спочатку він просив вибачення та плакав, але за цим відразу йшли звинувачення. Єдиним заняттям Ванесси стало передбачення настрою Крістіана. Жінка роздумувала як повинна себе поводити, аби не провокувати новий скандал та побиття.
Ванесса повернулась на свою роботу на неповний день. Кілька годин спілкування трохи відволікали та втішали. Одяг приховував синці, але не психологічні травми. Самотність, страх та смуток супроводжували жінку постійно. Ванесса боялась розповісти про свою біду. Оточення дивилося б на неї зі жалем та нерозумінням. Жінка не знала, де шукати допомогу, адже чоловік слідкував за кожним її кроком. Такі випадки далеко не єдині.
Цією ситуацією поділилась працівниця мюнхенського Центру розгляду скарг – Сюзанна Хенке.
Центральний офіс скарг у Мюнхені
Згідно із кримінальною статистикою Федерального управління кримінальної поліції за 2019 рік, близько 142 тис. осіб стали жертвами домашнього насилля. Серед них 115 тис. – жінки. Від насилля загинула 301 людина. 79% злочинців становлять чоловіки. Якщо мюнхенські жінки таки звертаються по допомогу, то серед чоловіків – це рідкість.
Статистичні дослідження по ЄС показали, що приблизно кожна третя жінка у віці 15-74 років зазнавала фізичного, або сексуального насильства. У 2020 році у Мюнхені працювало 26 тис. жінок, серед яких близько 6500 могли зазнати наруги.
Сексуальне насильство, домагання та інші порушення кордонів людини трапляються у різних сферах життя. Зразкові компанії, школи чи садки не можуть гарантувати безпеку своїм працівникам. На додаток, зловмисники шукають такі заклади, де є гарні стосунки на базі довіри. Вони видають себе за старанних працівників, привітних колег, готових виконати будь-яке завдання. Якщо виникають підозри – про таких думають в останню чергу.
Саме тому у Мюнхені діє Офіс скарг. Працівники займаються розслідуванням підозрілих випадків та допомагають містянам зрозуміти як діяти у таких ситуаціях. Центральний офіс тісно співпрацює з відомствами, прокуратурою та поліцією, проводить розмови із жертвами. Також офіс шукає шляхи як ускладнити спробу вчинити насилля.
Центральний офіс скарг забезпечує належні умови праці та навчання для жителів Мюнхена. У разі, якщо людина зазнала наруги, знущань на роботі, погроз, переслідувань, сексуальних домагань, вона може звернутись за допомогою до офісу.
Кваліфіковані працівники надають також юридичні консультації. Звичайно, все конфіденційно. Юристи обговорюють з постраждалими подальші заходи та дії. Візит до офісу як і консультація надається на безплатній основі. Відділ розглядає також скарги муніципальних департаментів та керівництв місцевих шкіл.
Офіс розташований на Марієнплац, 8. До нього легко дістатись громадським транспортом. Центральний офіс скарг очолює психолог з багаторічним клінічним та терапевтичним досвідом. Окрім цього, працює кваліфікована команда юристів.
Про порушення кордонів
Жертвою насилля може стати будь-хто, незалежно від статі чи віку. Нерідко мюнхенці зазнають порушень власних кордонів на роботі, у школах чи навчальних закладах.
Як розповідають у Центральному офісі скарг, особисті кордони – це таке поняття, яке описує цінності людини. Їх вона повинна відстоювати. В протилежному випадку – легко потрапити під вплив недобросовісних осіб. Нерідко, кордони можуть порушуватись іншими людьми.
Цей процес може вчинятись ненавмисно, без певної мети чи сексуальних цілей. Втім, частіше буває навпаки. Орієнтиром, за словами психологів Офісу скарг, повинні стати об’єктивні фактори та досвід конкретної жертви. Наслідків від порушень кордонів можна уникнути, якщо особа перепросить за свої слова чи вчинки, буде намагатись більше такого не допускати.
Часто кордони містян порушуються саме на робочому місці. Не всі у змозі перечити керівництву чи своїм колегам. Порушення кордонів відображаються через:
- ігнорування фізичної дистанції на робочому місці. Наприклад, надто близька відстань між людьми, доторки під час спілкування;
- нехтування шанобливою поведінкою. Наприклад, публічне оголення, образливі чи сексистські висловлювання, публікація зображень, що ображають людину, в Інтернеті;
- ігнорування сексуальних норм поведінки;
- негідна поведінка між особами різного віку. Наприклад, між учителем та учнями, загравання;
- ігнорування професійної етики. Наприклад, коли викладачі обговорюють сексуальне життя інших вчителів зі студентами, обмінюються зайвою прихильністю;
- нехтування приватним життям;
- питання, які виходять за межі особистих кордонів. Наприклад, про сексуальний досвід.
У повсякденному житті мюнхенці зазнають також переслідувань. Під цим поняттям розуміють стеження, погрози та застосування фізичної сили. Переслідування дуже часто мають на меті сексуальний зв’язок. Сюди відносимо:
- нав’язливі телефонні дзвінки та повідомлення;
- часті листи на електронну пошту;
- небажане перебування коло людини;
- слідкування, засідки;
- небажані квіти та подарунки;
- записки на автомобілі чи коло вхідних дверей;
- нав’язливі зустрічі на дозвіллі;
- замовлення послуг чи товарів від імені жертви;
- проникнення в житло;
- пошкодження чи знищення майна жертви.
Як себе вберегти
Центральний офіс скарг також дає поради мюнхенцям як вберегти себе від перетину кордонів, переслідувань, сексуальної наруги та інших видів насилля. Аби себе захистити жертва повинна:
- чітко дати зрозуміти переслідувачу, що така поведінка є неприйнятною;
- звернутись по допомогу до однолітків, співробітників, менеджера, Офісу скарг;
- серед незнайомців потрібно голосно висловлювати зауваження до кривдника, а також просити про допомогу;
- пам’ятати, що кривдник не зупиниться через ігнорування. Він починає діяти активніше;
- не применшувати значення ситуації;
- не використовувати імена. Якщо ви у натовпі, не називайте свого кривдника та дотримуйтесь дистанції. Якщо у розмові чути імена, сторонні вважають, що знайомі між собою люди розберуться самі;
- вести записи. Мюнхенцям, які стали жертвами переслідувачів, варто записувати хто, в який час, в якому місці та що саме вчинив. Також треба записувати свідків. Це стане в пригоді, якщо людина таки наважиться подати офіційну скаргу.
Важливо, аби керівник вислухав свого підопічного, його страхи. Також потрібно розпитати свідків ситуації. Необхідно відразу зв’язатись із Центральним офісом скарг та повідомити про переслідування чи насильство, обговорити з юристами подальші дії. Часто, саме так можна запобігти страшному розвиткові подій та, скоріш за все, врятувати чиєсь життя.