Гелена Кресценц Зедльмайєр (нім. Helene Kreszenz Sedlmayr; 12 лютого або 12 травня 1813, Тростберг — 18 листопада 1898, Мюнхен) — постать, яка увійшла в історію Мюнхена як символ жіночої краси XIX століття. Її ім’я невіддільно пов’язане з «Галереєю красунь» (нім. Schönheitengalerie), створеною за ініціативи короля Баварії Людвіга I у палаці Німфенбург. Завдяки портрету, написаному видатним художником Йозефом Карлом Штилером, Гелена стала іконою, яку називали «втіленням мюнхенської краси». Її історія — це приклад того, як дівчина з простої родини може увійти в історію завдяки щасливому випадку, природній вроді та сприянню долі. Далі на munichka.eu.
Дитинство і юність
Гелена народилася у 1813 році у невеликому баварському містечку Тростберг у родині бідного шевця. Її дитинство було скромним, адже сім’я ледве зводила кінці з кінцями. У віці 14 років, у 1827 році, юна Хелена покинула рідне містечко і вирушила до Альтеттінга, де влаштувалася працювати покоївкою. Цей крок був типовим для дівчат з незаможних родин того часу, які шукали кращої долі у більших містах. Альтеттінг, відомий своїм релігійним значенням, став для Гелени першим кроком до нового життя.
У 1828 році (за іншими джерелами — у 1830 році) Гелена переїхала до Мюнхена, столиці Баварії, яка на той час була центром культурного і політичного життя королівства. У Мюнхені вона влаштувалася на роботу до магазину іграшок, що належав багатому купцеві Аурахеру. Цей магазин, розташований на Брієннерштрассе, постачав іграшки не лише заможним городянам, а й до королівського двору. Робота Гелени полягала в тому, щоб доставляти іграшки клієнтам, зокрема й королівським дітям. Саме ця обставина стала поворотним моментом у її житті.
Зустріч з королем і портрет у «Галереї красунь»
У 1830 році, коли Гелені було лише 17 років, вона доставила іграшки до королівського палацу. Її природна краса вразила короля Людвіга I, відомого своєю пристрастю до мистецтва і жіночої вроди. Людвіг I, якого називали «романтиком на троні», мав особливе захоплення — він колекціонував портрети найвродливіших жінок Баварії, незалежно від їхнього соціального статусу. Для цього він створив «Галерею красунь» у палаці Німфенбург, де розміщувалися портрети, написані придворним художником Йозефом Карлом Штилером.
Побачивши Гелену, король був настільки вражений її виглядом, що наказав Штилеру негайно створити її портрет. Для картини Гелену вбрали у розкішну зелену шовкову сукню, яка контрастувала з її скромним походженням, але підкреслювало її природну грацію. На портреті, завершеному у 1831 році, Гелена постає юною, з ніжними рисами обличчя, великими виразними очима і м’яким поглядом, що випромінює спокій і чистоту. Її образ став одним з найвідоміших у галереї, що налічує 36 портретів, серед яких були як аристократки, так і прості містянки. Гелена Зедльмайєр стала символом мюнхенської краси, уособленням ідеалу, який цінував Людвіг I — поєднання зовнішньої привабливості та моральної чистоти.
Особисте життя і шлюб
Незабаром після створення портрета, у 1832 або 1834 році, король Людвіг I влаштував шлюб Гелени зі своїм камердинером Гермесом Міллером (1804–1871). Цей шлюб, імовірно, був організований королем, щоб забезпечити дівчині гідне майбутнє. Гермес Міллер був надійною людиною при дворі, і їхній союз виявився щасливим. Королівська сім’я навіть подарувала молодятам будинок у Мюнхені з повним умеблюванням, що стало значною підтримкою для молодої сім’ї.
У шлюбі Гелена народила десять дітей — дев’ять синів і одну доньку. Четверо з них були похрещені королем і королевою Баварії, що свідчить про особливу прихильність королівської сім’ї до Гелени. Вона провела все своє життя у Мюнхені, виховуючи дітей і ведучи тихе сімейне життя. Її історія — це приклад того, як скромна дівчина з бідної родини змогла знайти своє місце в суспільстві завдяки своїй красі та сприянню впливових людей.