У ХХ столітті салони краси стали невіддільною частиною культури догляду за зовнішністю, відображаючи соціальні, економічні та культурні зміни епохи. Мюнхен, як культурна столиця Баварії, був центром інновацій у сфері краси, де поєднувалися традиційні європейські підходи та новітні тенденції. Салони краси у Мюнхені у ХХ столітті були не лише місцями для догляду за зовнішністю, але й важливими соціальними просторами, де формувалися стандарти краси, відбувався обмін ідеями та створювалися нові образи. Далі на munichka.eu.
Зародження салонів краси: початок ХХ століття
На початку ХХ століття салони краси у Мюнхені, як і в інших європейських містах, почали набувати популярності. Цей період збігся з глобальними змінами в індустрії краси, зокрема завдяки появі перших косметичних брендів, таких як Helena Rubinstein, яка у 1902 році відкрила свій перший салон у Мельбурні, але чиї ідеї швидко поширилися в Європі. У Мюнхені салони краси з’явилися як відповідь на всхідний попит на професійний догляд за шкірою, волоссям і нігтями. Вони пропонували послуги, які раніше виконувалися вдома або у невеликих перукарнях, відомих як «Friseursalons».
На початку століття салони у Мюнхені здебільшого зосереджувалися на перукарських послугах. Жінки відвідували їх для створення складних зачісок, які відповідали модним тенденціям, натхненним європейськими королівськими дворами. Наприклад, високі зачіски з плетіннями та локонами були популярними серед заможних жінок. Водночас косметологічні процедури, такі як маски для обличчя чи манікюр, почали з’являтися у салонах, що належали піонерам індустрії, які часто мали медичну освіту. Це було відображенням підходу Гелени Рубінштейн, яка наголошувала на науковій основі косметології.
У цей період салони краси у Мюнхені були переважно елітними закладами, розташованими у престижних районах, таких як Максфорштадт чи Швабінг. Вони обслуговували заможних клієнтів, які могли дозволити собі регулярні візити. Дизайн таких салонів часто відображав естетику епохи: розкішні інтер’єри з позолотою, дзеркалами та важкими шторами створювали атмосферу вишуканості.
Міжвоєнний період: 1920-1930 рр.
1920-ті роки, відомі як «золоті двадцяті», принесли радикальні зміни в індустрію краси. У Мюнхені, як і в інших великих містах Європи, салони краси почали адаптуватися до нових стандартів, натхненних епохою джазу та емансипацією жінок. Короткі стрижки, як-от боб чи гарсон, стали символом свободи та модернізації. Салони краси почали пропонувати не лише перукарські послуги, але й макіяж, який підкреслював виразні брови та яскраві губи, що відповідало кінематографічним образам того часу.
У цей період з’явилися перші електричні прилади для догляду за волоссям, як-от фени та перманентні завивки, що дозволило салонам пропонувати швидші та ефективніші послуги.
У Мюнхені салони краси почали використовувати продукцію бренду Maybelline, який у 1915 році випустив першу туш для вій, що стала революційним продуктом ХХ століття. Косметичні процедури також набирали популярності, оскільки жінки прагнули досягти ідеалу «порцелянової» шкіри.
У 1930-х роках, з приходом до влади нацистського режиму, індустрія краси у Мюнхені зазнала впливу ідеології, яка прославляла «природну» красу арійського типу. Салони краси адаптували свої послуги до цих стандартів, пропонуючи зачіски та макіяж, які підкреслювали стриманість і «натуральність». Водночас економічна нестабільність змусила багато салонів перейти в середній ціновий сегмент, щоб залучити ширшу аудиторію.
Післявоєнний період: 1940-1950 рр.
Друга світова війна суттєво вплинула на індустрію краси у Мюнхені. Через економічні труднощі та обмеження доступу до косметичних засобів багато жінок повернулися до домашнього догляду за зовнішністю. Проте після війни, у 1950-х роках, салони краси у Мюнхені пережили справжній ренесанс. Економічне відродження, відоме як «Wirtschaftswunder» (економічне диво), дозволило середньому класу частіше відвідувати салони.
У цей період з’явилися нові тенденції, натхненні голлівудськими зірками, такими як Одрі Хепберн чи Мерилін Монро.
Салони краси у Мюнхені почали пропонувати ширший спектр послуг: від складних укладок до професійного макіяжу та манікюру. Наприклад, зачіски з об’ємними локонами та високі начоси стали популярними серед жінок, які прагнули виглядати елегантно. У цей період також зросла популярність фарбування волосся, зокрема у блонд, що асоціювалося з гламуром.
Інтер’єри салонів у 1950-х роках відображали повоєнний оптимізм: пастельні кольори, хромовані деталі та сучасні меблі створювали атмосферу модернізму. Багато салонів у Мюнхені розташовувалися у центрі міста, неподалік від Марієнплац, де клієнти могли легко дістатися громадським транспортом.
1960-1970 роки: епоха експериментів
1960-ті роки принесли у Мюнхен дух свободи та експериментів. Салони краси почали пропонувати більш сміливі зачіски, такі як геометричні стрижки Vidal Sassoon, а також яскраві кольори для фарбування волосся. Молодь, натхненна рухом хіпі та попкультурою, відвідувала салони, щоб створювати незвичайні образи, наприклад, довге розпущене волосся або афрозачіски.
У цей період салони краси у Мюнхені почали активно використовувати нові технології, як-от хімічна завивка та перші лазерні процедури для видалення волосся. Косметологія також розвивалася: салони пропонували маски на основі натуральних інгредієнтів, таких як глина чи трав’яні екстракти. Водночас з’явилися перші СПА-процедури, хоча вони ще не були такими поширеними, як у пізніші десятиліття.
1970-ті роки у Мюнхені характеризувалися поєднанням гламуру та природності. Салони краси пропонували як яскраві образи, натхненні диско-культурою, так і мінімалістичний догляд, що відповідав ідеалам екологічного руху. У цей період з’явилися перші салони, які спеціалізувалися на чоловічих послугах, таких як догляд за бородою та вусами, що відображало зміну гендерних стереотипів.
1980-1990 рр.: Технологічний прорив
У 1980-х роках салони краси у Мюнхені стали справжніми центрами модних інновацій. Нові технології, як-от лазерна епіляція та ін’єкції ботоксу (перший укол ботоксу був застосований у 1984 році), почали з’являтися у преміумсегменті. Салони також активно використовували хімічні пілінги та апаратну косметологію, що дозволяло клієнтам досягати більш виражених результатів у догляді за шкірою.
Зачіски 1980-х років у Мюнхені відображали глобальні тенденції: об’ємні укладки волосся, яскраві кольори та асиметричні стрижки були на піку своєї популярності. Салони краси, на кшталт легендарного «Hairdressers am Dom», стали культовими місцями, де створювалися модні образи для місцевих селебріті та представників еліти.
У 1990-х роках індустрія краси у Мюнхені стала більш демократичною. З’явилися мережі салонів, які пропонували доступні послуги для середнього класу. Водночас преміумсалони, такі як «Klier» чи «Vidal Sassoon», продовжували задавати тон у моді. У цей період також зросла популярність екологічних продуктів, що відображало глобальний тренд на натуральність.
Використані джерела: brigitte.de, lordhair.de, thehistoryofthehairsworld.