Один із найекстравагантніших німецьких дизайнерів – це Рудольф Мошаммер. Він залишив після себе помітний слід не лише у світі моди, а й у культурному житті післявоєнної Німеччини. Його стиль поєднував розкіш, театральність і харизму та став упізнаваним далеко за межами Мюнхена. Його життя було яскравим, публічним та дуже цікавим. У цій статті ми розкажемо про те, ким був Рудольф Мошаммер та як він будував свій бренд. Далі на munichka.eu.
Кар’єра дизайнера
Рудольф Мошаммер народився у Мюнхені у 1940 році. Дизайном одягу він почав займатися у 1960-х роках. Його першим бізнесом був бутик «Carnaval de Vinise» на Максиміліанштрассе. У бутику продавався одяг із дорогих тканин для заможних чоловіків. Він приваблював сюди найзаможніших людей Мюнена та країни. Також серед його клієнтів були міжнародні зірки: Арнольд Шварценеггер, Річард Чемберлен, Хосе Каррерас та інші. Дуже довго він керував магазином зі своєю мамою, з якою він був дуже близьким аж до її смерті у 1993 році.
Мошаммер вважався одним із найуспішніших модельєрів країни після Карла Лагерфельда. Мошаммер часто створював образи з натяком на театр, барокову розкіш і стиль «старого Голлівуду». Він сам став обличчям свого бренду: завжди елегантний, з укладеним волоссям, у бездоганному костюмі та з собакою Дейзі на руках.
Яким був Мошаммер
Рудольф Мошаммер був яскравою та ексцентричною особистістю. Він був відомий тим, що завжди ходив зі своєю собакою Дейзі. Він настільки любив Дейзі, що навіть написав про неї книгу. Мошаммер також запустив лінійку засобів для грумінгу собак, яку теж назвав «Дейзі». Мошаммер включив Дейзі до заповіту та вказав, що вона матиме довічне право проживання на віллі у Мюнхені. Про неї мав піклуватися шофер Мошаммера Андреас Каплан. Шофер забрав собаку собі. Він також був врахований у заповіті та отримав щедру винагороду за свою службу.
Мошаммер віддано допомагав бездомним людям, за що отримав нагороду «Пальто Мартіна 2000». У 2002 році Мошаммеру вдалося продати сорочку, яку носив Наполеон І, за 62 000 євро. Всі вторговані кошти він пожертвував мюнхенській благодійній організації для бездомних.
Його часто описували як доброзичливо, але водночас – замкнутого в особистому житті. У Мюнхені його знали як харизматичного, емоційного й водночас дуже впертого чоловіка. Його рішучість у бізнесі й вірність власному баченню дозволили йому збудувати бренд, який став символом гламурного мюнхенського стилю.
Чим ще займався Мошаммер
Окрім дизайну та бізнесу, Мошаммер займався також музикою. Він співпрацював з гуртом «Münchner Zwietracht» та разом з ним взяв участь у пісенному конкурсі Євробачення у 2001 році. Мошаммер виступив з піснею «Teilt Freud und Leid».
Також він кілька разів знімався у телесеріалах, у тому числі у відомому німецькому кримінальному серіалі «Tatort».
Смерть
14 січня 2005 року Мошаммера знайшли мертвим у його будинку у передмісті на південь від Мюнхена. Його задушили телефонним кабелем. Дейзі була жива та здорова та знаходилася у вітальні.
Вже 16 січня 25-річний іракець зізнався у тому, що задушив Мошаммера телефонним дротом за відмову платити йому за секс. За словами іракця, Мошаммер сам запропонував йому 2000 євро за секс, а після того, як все відбулося, відмовився платити. Іракця засудили до покарання у вигляді позбавлення волі на 15 років.
Життя Рудольфа Мошаммера було схожим на яскраве театральне дійство. Він створив не просто модний бренд, а впізнаваний стиль, у якому поєднувалася увага до деталей та ексцентричність. Водночас він залишався людиною, яка вміла допомагати іншим, співчувати та цінувати рідних.