Мюнхен відомий не тільки своєю історією, культурою та традиціями, а й своїми гучними вечірками та клубним життям. У місті багато нічних клубів, стрип-клубів та барів, які відкривають місто з нової сторони. Нічне життя міста постійно змінювалося та адаптувалося до різних епох. У цій статті ми розкажемо про історію розвитку клубного життя у Мюнхені. Більше на munichka.eu.
Початок історії
Ще на початку 20 століття Мюнхен сильно виділявся серед інших німецьких міст. Саме тут була особлива богемна атмосфера та цікава нічна культура. Почали з’являтися перші кабаре, джазові клуби та кафе. Особливо активно нічне життя у Мюнхені почало розвиватися після Другої світової війни. У місті з’явилося багато цікавих танцювальних заходів. З’являлися нічні клуби, стриптиз-клуби, нові бари. Більшість подібних закладів протягом багатьох років була розташована у центрі міста.
Про нічний клуб «Blow Up»
У 1967 році у місті з’явився нічний клуб «Blow Up». Протягом свого існування цей клуб був головним центром подій у місті. Щодня газети та журнали писали про вечірки у цьому клубі та про людей, які сюди ходили. Британська газета «Pathé News» описала це місце як «найгарячіше та найдорожче у Західній Німеччині». Клуб став справжньою сенсацією не тільки на місцевому рівні, а й на національному.
Клуб заснували у 1972 році брати Семі. Брати Семі мали цілу імперію закладів (кілька нічних клубів, ресторанів, барів, пабів, пивоварень). Вони були справжніми законодавцями моди у світському житті та гастрономії.
«Blow Up» був великим клубом, розрахованим на 2500 людей. Тут вистачало місця для музичних концертів, вечірок та інших заходів. Сцена для музикантів була обладнана сучасними світловими проєкторами. Саме у «Blow Up» вперше впровадили світлову систему, яка реагує на ритм музики. В обладнання клубу брати Семі інвестували близько 850 000 німецьких марок.
Перша вечірка зробила клуб національно відомим. До клубу увірвалося близько 3500 людей, що на 1000 більше дозволеного. На вечірці відбувався справжній нічний хаос: комусь вибили окуляри, один молодий чоловік відібрав мікрофон у музиканта, щоб зробити політичне висловлювання, на стінах писали різні вирази. Брати Семі до цього ставилися толерантно, адже вважали, що гості закладу мають брати активну участь у житті клубу. Ця вечірка закінчилася застосуванням сльозогінного газу, що змусило гостей все ж таки розійтися.
Клуб залишався дуже популярним протягом багатьох років. Тут проходили «мокрі» вечірки біля басейну, покази фільмів, гучні висловлювання різних діячів. На сцені «Blow Up» виступали такі зірки, як Pink Floyd, Амон Дюль, Браян Огер тощо.
Після смерті одного з братів у 1970 році, зберегти клуб не вдалося. У 1972 році клуб закрився, але він назавжди залишився важливою сторінкою нічного життя у місті.
Подальший розвиток клубного життя
На початку 1980-х у Мюнхені став популярним грубий панк. Тоді найпопулярнішим місцем став танцювальний зал «Großenwahn». Це місце зробило великий внесок у перетворення Мюнхену на космополітичне місто з андеграундним серцем.
90-ті роки були роками «вишибал» у Мюнхені. Вони вирішували, кому було дозволено заходити до нічного закладу. Тоді у Мюнхені з’явився заклад «Atomic Café» з сильним фейс-контролем. Протягом багатьох років це був найважливіший клуб міста. Тут виступали гурти, які згодом стали популярними в усьому світі: Arctic Monkeys i Babyshambles. Інтер’єр клубу був зроблений у теплих тонах і базувався на проєктах відомого дизайнера Вернера Пантона. Відмінною рисою цього місця були лампи у вигляді ракет. Також у 1990-х було засновано відомий клуб «Morizz». Тут зустрічалася гей-спільнота, у тому числі клуб відвідував німецький телеведучий Хапе Керкелінг.
У наступні роки нічне життя переміщувалося на околиці міста, тому що в центрі майже не лишилося вільних місць для закладів. На територіях колишніх заводів і навіть аеропортів з’являлися великі нічні клуби та майданчики для вечірок.
2000-ті роки були і залишаються повними рейвів. На жаль, почало з’являтися багато нелегальних рейвів. Незліченні спільноти без будь-яких перевірок влаштовують рейви у покинутих будівлях або лісах. Місце проведення рейву повідомляють учасникам секретно приблизно за дві години до заходу. На нелегальних рейвах прийнято все прибирати за собою. Через відсутність ліцензій на алкоголь на таких рейвах алкоголь віддають за донат. Навіть під час ковіду проводилися подібні заходи.
Під час ковіду боротьба за виживання клубного життя тільки посилилася. Клуби у місті активно закривалися і до пандемії. Причин було багато: завищена орендна плата, скарги від сусідів, боротьба за доступні площі тощо. Під час ковіду деякі клуби вижили лише завдяки кампаніям зі збору коштів або державній допомозі.
Підсумовуючи, клубне життя у Мюнхені має унікальну та цікаву історію. Бажання людей зустрічатися, створювати спільноти та веселитися залишається сильним будь-де у будь-які часи. Мюнхен пережив різні етапи нічного життя: гламурні вечірки, андеграундні концерти, рейви. Чимало історій було у стінах мюнхенських нічних закладів. Сподіваємося, що клубне життя міста продовжить розвиватися, приймаючи здоровий та екологічний вигляд.