У Мюнхені на початку 20 століття було чимало людей, чиї дії залишали слід у всій історії міста. Серед них – Елеонора Баур, відома як «Сестра Піа». Вона брала участь у медичній допомозі під час Першої світової війни, була залучена до політичних рухів, які змінювали життя Мюнхена, і на певний час опинилася в центрі подій нацистського режиму. Її життя поєднувало протилежності: догляд за пораненими та участь у парамілітарних організаціях, вплив на людей і суперечливу владу в таборах. Правда захоплює? А щоб пізнати всю силу цієї жінки варто прочитати далі статтю на munichka.eu.
Формування особистості Елеонори Баур
Елеонора Баур народилася 7 вересня 1885 року біля Бад‑Айблінга в Баварії. Мати померла, коли дівчинці було всього кілька місяців, і виховання Елеонора перебралося на батька та мачуху. У місті Мюнхен вона оселилася в родині, де доводилося звикати до нових правил і обставин, а дитинство проходило між домом та вулицею.
Навчання в школі закінчилося рано – дівчинці було близько чотирнадцяти, коли вона випустилася. Уже тоді вперше спробувала самостійно працювати: Елеонора стала помічницею акушерки, допомагала під час пологів, доглядала за матерями та новонародженими. Тоді в Мюнхені проводилися практичні заняття в благодійних закладах і лікарнях, де вона набралася досвіду, навчилася витримки та відповідальності.
А втім, ранні втрати та суворі сімейні умови сформували характер маленького дівчати: вона швидко звикла до труднощів і навчилася приймати важкі рішення. Робота серед людей, які потребували допомоги, привчала до дисципліни та самовідданості. Такий досвід, безперечно, залишив слід на її подальшому житті й вплинув на вибір професії, а пізніше й на активну участь у політичних і соціальних рухах у місті.
Елеонора Баур у Першій світовій війні
Коли почалася Перша світова війна, Елеонора Баур працювала медсестрою й брала участь у догляді за пораненими на фронтах і в шпиталях. Вона допомагала солдатам із травмами, обробляла рани, стежила за станом пацієнтів та емоційно підтримувала їх у важкі моменти. У місті та на околицях організовувалися польові шпиталі, і її залучали до найзавантаженіших ділянок, де потреба в медичній допомозі була найбільшою.
За час служби Баур отримала кілька відзнак і медалей за заслуги в догляді за пораненими. Її робота визначалася високою відданістю й витримкою, і це помічалося не лише керівництвом шпиталю, а й військовими командирами. Її нагороджували медалями, що підтверджували професіоналізм і здатність працювати в умовах постійного стресу та небезпеки.
Під час війни вона здобувала досвід, який згодом допоміг їй інтегруватися в політичні та парамілітарні структури після війни. Медична практика й робота серед поранених давала змогу налагоджувати контакти з військовими, ветеранами та активістами, які формували післявоєнний політичний клімат у Мюнхені. Саме цей період заклав основу для її подальшої участі у Freikorps Oberland та близьких контактах із політичними рухами, що впливали на місто.
Нацистський рух у Мюнхені
Варто почати з того, що Елеонора Баур зустріла Адольфа Гітлера та Антона Дрекслера у Мюнхені на початку 1920 років. За різними свідченнями, знайомство відбулося у трамваї, і вже незабаром Баур приєдналася до НСДАП як одна з перших жінок. У партії їй присвоїли членський номер близько 506, що свідчить про ранню участь у рухові. 1923 року Елеонора стала єдиною жінкою, яка брала участь у Beer Hall Putsch – спробі перевороту в Мюнхені, організованій Гітлером. Вона перебувала серед учасників, які штурмували пивну залу, і потрапила до списку нагороджених Орденом Крові після того, як путч завершився невдачею.
Після війни та революційних подій у місті Баур стала учасницею Freikorps Oberland, організації колишніх солдатів і ветеранів, які підтримували порядок у післявоєнному Мюнхені. Вона налагоджувала контакти з політичними активістами, допомагала організовувати збори та зустрічі партійних структур, тож її вплив у місті зростав блискавично.
За активну участь у партійних і парамілітарних заходах Баур отримала ще більше нагород та навіть символічний статус у НСДАП – її ім’я асоціювалося з ранніми досягненнями руху. А Орден Крові підтверджував участь у ключових подіях партії та підкреслював її унікальне становище серед жінок на той час.
Діяльність під час режиму нацистів
Після приходу нацистів до влади Елеонора Баур залишилася в Мюнхені, навіть мала доступ до таборів Дахау та Мюнхен-Швабінг. Там вона очолювала жіночі організації НСДАП, відомі як Schwesternschaft, які також займалися організацією допомоги ветеранам, пораненим та партійним активістам.
У таборі Мюнхен-Швабінг в’язні виконували примусові роботи на маєтку Баур і для різних будівельних потреб партії. Вона координувала ці завдання, стежила за їх виконанням та підтримувала адміністративний зв’язок із керівництвом табору.
Крім того, Баур займалася організацією заходів і навчання для жінок партії, контролювала роботу медичних пунктів і допомогу ветеранам. Ця діяльність поєднувала медичний досвід з політичною участю й відображала її постійне перебування у центрі подій у місті. Одночасно її діяльність мала суперечливий характер, адже поряд з допомогою ветеранам і доглядом за пораненими застосовувалася примусова праця, а вплив на в’язнів використовувався для виконання приватних та партійних завдань.
Післявоєнний період
Після закінчення Другої світової війни Елеонора Баур, на жаль, була заарештована союзними військами. Вона пройшла через процеси денацифікації, які відбувалися в Мюнхен, де суди розглядали справи колишніх членів НСДАП та учасників адміністративних структур режиму. Під час судових слухань враховували її участь у таборах, роботу з жіночими організаціями та роль у політичних заходах під час нацистського правління. За рішенням суду Баур отримала покарання у вигляді обмеження свободи та примусових робіт, а частину її майна конфіскували.
Після відбуття покарання Елеонора повернулася до околиць Мюнхена, в Обергахінг, де жила до самої смерті. Вона підтримувала невелику родину та займалася повсякденними справами, водночас залишаючись відомою постаттю серед місцевих, які пам’ятали її діяльність до та під час війни. Ба більше, у місті робилися спроби зафіксувати документи та свідчення про її діяльність, що дозволяло історикам відтворити хронологію подій та оцінити масштаби впливу ще однієї могутньої жінки.
Історики зазначають, що образ Елеонори Баур залишається двоїстим: її згадують як активну жінку, яка брала участь у політичному житті Мюнхена, але водночас нагадують про причетність до структур нацистського режиму. Проте Елеонора Баур померла в 1981 році, залишивши по собі безліч архівів та спогадів. Її історія досі використовується для вивчення того, як жінки могли займати активну роль у політичному та соціальному житті міста під час складних і небезпечних часів.
Джерела: